У Верховній Раді депутати вирішують, як бути з "відкупом" від мобілізації. Систему бронювання працівників слід змінювати, оскільки підприємці скаржаться, що багато їхнього персоналу вже мобілізовано. Через це у багатьох бізнес опинився на межі закриття. Отже, урядовці розробили варіант, за якого підприємці зможуть відкупити цінних працівників від мобілізації.
Тепер цю концепцію розглядають у Верховній Раді. Втім невідомо, чи такий пункт з'явиться в оновленому законі про мобілізацію, каже голова Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха. Можливо, питання буде вирішуватись на рівні уряду.
"Чому немає законопроекту, тому що ми не впевнені, що це має йти через законопроект. Можливо, це має бути на рівні Кабміну, через рішення уряду. Також ми не хочемо цією моделлю зірвати мобілізацію", - поділився нардеп.
Відповідно до чинного законодавства, в Україні діє система бронювання від мобілізації працівників критично важливих підприємств. Але ця система недосконала. По-перше далеко не всі підприємства визнані урядом критично важливими. По-друге, вони можуть бронювати лише половину персоналу, і то тільки на півроку.
Популярні зараз
В Україні критично низький рівень народжуваності, - Жолнович
У Мережі показали інтер'єр концепту позашляховика Kraz Chumak
Рада підтримала автоматизований арешт депозитів боржників
Раніше Бундесверу: Україна отримала німецькі армійські машини Caracal
Протиставити цій марудній і недосконалій процедурі можна бронювання за гроші. Тобто підприємець сам вирішуватиме, які працівники йому вкрай необхідні, і сплачуватиме за них підвищений військовий збір. Фактично він зможе відкупити своїх працівників від мобілізації. Користь від того буде і державі, і самому підприємцеві. Перша – отримає додаткові гроші до бюджету, другий – збереже функціональність свого бізнесу.
Яким може бути розмір фіксованої плати
Остаточно із сумою депутати ще не визначилися. Можливо вона навіть буде різною для різних підприємств. Проте зараз йдеться про 20 тисяч гривен щомісячного внеску за кожного заброньованого працівника. Така цифра обрана не випадково. Адже саме 20 тисяч гривен становить мінімальний посадовий оклад військовослужбовця.
Крім того, Рада остаточно ще не вирішила, хто підпадатиме під дію цих правил: лише юридичні особи чи ФОПи також? Відповідно до того, як вони вирішать, можна буде порахувати і можливий економічний ефект від впровадження цієї норми.
"Якщо відштовхуватись від цифри у 20 тис. за стратегічного працівника, то це може принести в бюджет від 203 млрд грн до 520 млрд грн. Яку кількість людей це може охопити? То знову ж таки, залежно від того, чи ми включаємо ФОПи у це рівняння, чи не включаємо. Попередньо - це від 700 - 800 тисяч до 1,5 мільйона осіб", - поділився Наталуха.
Отже, якщо таку норму буде запроваджено, то у бізнесу з'явиться можливість для бронювання від мобілізації потрібних йому працівників. Ще би і гроші з'явились.
Нагадаємо, економіст Андрій Длігач вважає, що Україна опинилась на краю економічної прірви через масову мобілізацію працівників підприємств.