В Україні останніми роками кількість пенсіонерів, як і решти населення, неухильно скорочується. Однак за останні три місяці їх зненацька стало більше на 110 тисяч. Втім, демографи вважають таке збільшення кількості пенсіонерів ситуативним.
Ще до війни населення України зазнало великого скорочення, а війна цей процес лише поглибила. Звісно, що кількість пенсіонерів скорочується разом із загальною чисельністю населення, але не так швидко.
Адже зараз йдуть на пенсію за віком люди, які були народжені ще в 60-ті роки минулого століття. Тоді в українських сім'ях було більше дітей – у середньому по 22 дитини на 10 подружніх пар. Тепер же на 10 пар в Україні припадає лише 7 дітей. Відповідно, кількість молодого і працездатного населення скорочується швидше, ніж кількість пенсіонерів.
І все ж, пенсіонерів також стає менше. Так, у січні 2020 року в Україні було 11,3 млн пенсіонерів, а цогоріч їх налічується лише 10,2 млн. Причому 110 тисяч із них несподівано поповнили лави пенсіонерів упродовж останніх трьох місяців.
Із цих 110 тисяч 80 тисяч припадає на частку пенсіонерів за віком. Якщо три місяці тому їх налічувалось в Україні 7,4 млн, то тепер стало 7,48 млн. Тривожно, що за ці три місяці у країні стало на 20 тисяч більше громадян, які отримали пенсію за інвалідністю. І ще на 6 тисяч зросла кількість українців, яким призначено пенсію через втрату годувальника. Більшість із них – діти, які втратили батьків.
Більшість пенсіонерів живуть за межею бідності
Загалом же нині на трьох українців не пенсійного віку припадає один пенсіонер. Причому тут рахується усе населення: і діти, і підлітки, і студенти, і працездатні громадяни, які офіційно ніде не працевлаштовані. Якщо ж брати лише тих, які офіційно працюють і платять податки, то виходить, що на одного працюючого припадає один пенсіонер.
За таких умов Пенсій фонд "не вивозить" фінансового навантаження, яке на ньому лежить. Не допомагають вирішити проблему і щомісячні дотації з бюджету держави. Через це більшість пенсіонерів живуть за межею бідності, причому більшість – у глибокій бідності.
Адже за найскромнішими підрахунками нині реальний прожитковий мінімум для українця пенсійного віку становить 6 тис.грн. Всі, хто отримує нижче цього рівня, не можуть задовольнити навіть своїх фізіологічних потреб. А це, за визначенням ООН – глибока бідність.
Наразі виходу з цього немає. Єдиний очевидний вихід – це поліпшення демографічної ситуації, але це з області фантастики. Є ще один вихід. Не такий очевидний, але найбільш реальний – завезення в Україну після війни великої кількості трудових мігрантів із так званих країн третього світу, які поповнять трудові ресурси і будуть наповнювати казну сплаченими податками.
Нагадаємо, в Україні середня пенсія зростає із випередження інфляції.