У Мережі поширили новину про відміну заочної та вечірньої форм навчання в Україні. Проте з'ясувалося, що інформація не є недостовірною. Стало відомо, через що виникла плутанина.
Верховна Рада вирішила залишити заочну та вечірню форми навчання для бакалаврів та магістрів у 2024 році. Народні обранці прибрали зазначене положення із голосування та ухвалили законопроект без нього.
Голова підкомітету з питань вищої освіти Комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій Юлія Гришина заявила, що заочна та вечірня форми навчання залишаються. У законопроекті №10092, який підтримав парламент, був пункт про їх скасування. Але при розгляді члени освітнього комітету порекомендували забрати його. Таким чином за законопроект проголосували без нього.
Голова парламентського комітету з питань освіти Сергій Бабак пояснив, що затверджений документ передбачає лише відміну набору на молодшого бакалавра.
Популярні зараз
У Мережі показали інтер'єр концепту позашляховика Kraz Chumak
Рада підтримала автоматизований арешт депозитів боржників
Раніше Бундесверу: Україна отримала німецькі армійські машини Caracal
"Заочну та вечірню форми здобуття освіти ми не чіпали, прибрали норми про відміну рішенням комітету", – уточнив депутат.
У Мережі почали бурхливо обговорювати скасування заочної та вечірньої форм навчання. Низка ЗМІ послалася на слова депутата ВРУ Ярослава Желєзняка, який про це заявив. Він вирішив пояснити ситуацію, що склалася.
"Якщо відкрити рішення комітету з освіти, то побачите, що всі норми законопроекту за заочною формою було вилучено із законопроекту. Конкретніше ось ця частина: "у пункті 1: а) абзац третій підпункту 1 викласти у такій редакції: "З 2024 року не проводиться набір вступників для здобуття ступеня вищої освіти молодшого бакалавра. Тому... Заочну форму навчання у вишах із наступного року не скасовували", – повідомив Железняк.
Член Комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій Роман Грищук також прокоментував нововведення.
"Це прибрали до другого читання. Цього немає в ухваленому законі. Це буде окремим законом, і це питання обговорюватиметься", – повідомив депутат.
Загалом законодавчу ініціативу підтримали 285 депутатів. Стало відомо, що конкурсний відбір будуть проводити за підсумками ЗНО 2021 року або вступних тестів 2022-2024 років. Абітурієнтам для зарахування потрібно буде складати іспити з математики, української мови, історії України та одного предмета на вибір: іноземної мови, літератури, хімії, фізики, географії чи біології.
Абітурієнти, які закінчать здобуття кожного рівня повної загальної середньої освіти у 2021/2022, 2022/2023, 2023/2024 навчальних роках, будуть звільнені від проходження обов'язкової державної підсумкової атестації.
Для учнів, які здобудуть середню освіту у 2024 році, передбачено державну підсумкову атестацію у режимі пілотування.
Раніше у Міністерстві освіти анонсували масштабне скорочення викладачів вишів.