Угорщина намагається використати бажання України вступити до Євросоюзу, щоб досягти суттєвого розширення прав угорської національної меншини на Закарпатті. Будапешт вимагає від Києва виконати 11 вимог, частина яких не розголошується сторонами, повідомляє "Європейська правда".
Шантаж провалився
В угорському уряді вважають, що закони, ухвалені в Україні щодо нацменшин після Революції гідності, обмежують права угорців, які проживають у нашій країні.
Відчувши, що початок переговорів з Україною — це гарна нагода досягти свого, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан оголосив 11 вимог до Києва. Інакше Будапешт загрожував не підтримати європейські прагнення України.
Як відомо, Євросоюз подолав угорські капризи та переговори були відкриті цього тижня, але Угорщина продовжує наполягати на тому, щоб її вимоги були виконані. Повний їхній перелік у січні поточного року передав Україні міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто.
Чого хоче Орбан
Вже відомо, що Київ категорично відмовився від того, щоб на законодавчому рівні запровадити поняття "культурної автономії" – це одна із вимог Угорщини. Маючи гіркий досвід Автономної Республіки Крим, важко уявити, що український уряд надалі надаватиме такі права будь-яким територіям.
Цікаво, що угорці погодилися пом'якшити вимоги щодо цього питання, переговори продовжаться.
Також Віктор Орбан хоче досягти політичного представництва угорців в Україні. Зазначимо, що в самій Угорщині українцям та деяким іншим нацменшинам надано можливість обиратися до парламенту країни. За фактом це можливе лише для лояльних чинній владі громадян.
Такі зміни можливі лише у разі всеукраїнського референдуму, оскільки йдеться про зміну виборчого законодавства. Угорська сторона погодилася і тут шукати компромісне рішення.
На чому Орбан наполягає
Але є й вимоги, на яких Угорщина наполягає. Наприклад, вона вимагає від України скасувати вимогу до посадовців, які обираються, знати українську мову і користуватися виключно нею під час засідань рад різних рівнів.
Є ще одна принципова вимога. У населених пунктах, де проживає не менше 15% представників нацменшин, або 10% угорців, що традиційно проживають на цих територіях, за рішенням місцевих органів влади можна розміщувати дорожні покажчики (і не тільки) двома мовами – українською та угорською.
Але це пів біди. Віктор Орбан вимагає визнати всі міста, селища та села Закарпаття традиційно угорськими. Як основу він наводить перепис 2001 року, за яким частка угорців на цих територіях становила 10% і більше. Насправді угорський уряд йде ще далі, вимагаючи взагалі скасувати норму про частку в 10% нацменшин, і традиційно визнавати угорськими територіями все, де є угорське населення.
Причому Будапешт наполягає на тому, щоб це відбувалося автоматично, а не за рішенням місцевих рад. Прецеденти, коли вони відмовляли територіям у такому статусі вже були.
Загалом Угорщина у всіх своїх вимогах посилається на той самий перепис 2001 року, хоча за більш ніж дві декади угорське населення Закарпаття скоротилося практично вдвічі. Цьому сприяла політика самого Віктора Орбана, який активно роздавав українським угорцям паспорти своєї країни.
На які поступки йде Україна
Українська влада погодилася зробити виняток для депутатів місцевих рад Берегівського району Закарпатської області. Там є села, де населення практично повністю складається з етнічних угорців. У цьому випадку змушувати їх вести засідання сільради українською мовою щонайменше дивно.
Також на вимогу Угорщини надати деяким школам статус угорськомовних, Україна ввела поняття "заклад загальної середньої освіти національної спільноти". Зазначимо, що такі заклади можуть виникати лише у тому випадку, якщо йдеться про мови країн Європейського Союзу.
Нагадаємо, нескінченні спроби Угорщини порушити єдність Європейського Союзу на початку місяця викликали реакцію у відповідь. У МЗС Бельгії запропонували позбавити цю країну права вето.