Громадському об'єднанню "Розквітай", створеному на прифронтовій Чернігівщині, ще немає року. Однак воно вже встигло "накрити" своїми маскувальними сітками десятки кілометрів фронту і захистити від дронів сотні бійців та десятки стратегічних об'єктів. ГО "Розквітай" – яскравий приклад, як із малої приватної ініціативи може вирости велика справа.
Громадську організацію Розквітай, що активно допомагає військовим, Валентина Циркун створила у вересні 2023. Дев'яти днів окупації, в якій вона побувала із самого початку повномасштабного вторгнення, молодій жінці вистачило, щоби визначитися з метою: вона допомагатиме фронту.
Спочатку була робота при гуманітарному штабі, потім - участь у волонтерській організації. Однак згодом Валентина усвідомила, що може більше, і вирішила започаткувати власне виробництво маскувальних сіток. Проте ініціатива, як відомо, карається. Отож починати прийшлося із вкладення власних коштів. Залучила свої заощадження, позичила у своїх батьків і отримала 35 тисяч стартового капіталу, з якого усе й почалося. Та ще з приміщення, яке міська влада надала новоствореній організації безкоштовно – в рахунок майбутніх добрих справ.
За ці 35 батьківських тисяч Валентина закупила перші матеріали для плетіння маскувальних сіток. І вже потім пішла домовлятись із владою за помічників. Так вона стала учасницею державної програми "Армія відновлення". В рамках цієї програми організаторка змогла залучити до роботи жінок, які стояли на обліку в Центрі зайнятості. Починали з 20 людей та одного приміщення. Зараз їхня виробнича база розміщена у п'яти локаціях, і загалом там працює близько семи десятків людей. А за 10 місяців роботи вони вже сплатили до бюджету близько 300 тисяч податків.
Популярні зараз
Віталій Козловський вперше показав обличчя 7-місячного сина у новому кліпі
В Україні стрімко дорожчають популярні овочі: відомі причини
“Укрпошта“ розішле 900 тисяч повісток військовозобов'язаним
Кабмін не планує у 2025 році підвищувати мінімальну зарплату, - Марченко
Їхній неприбутковий бізнес вже із повним правом можна назвати багатопрофільним. Крім маскувальних сіток, вони також освоїли виготовлення енергетичної їжі для військовослужбовців, підготовку антидронових сіток та пошиття адаптивного одягу для поранених бійців.
Маскувальні сітки
Із цих сіток у них все починалося. Першу партію витратних матеріалів Валентина придбала за власний кошт. А далі доля звела її із нашою співвітчизницею, яка вже тривалий час проживає у Франції і викладає там в університеті. До цього жінки не знали одна одної, але зараз Валентина вже вважає ту "українську француженку" однією зі своїх най кращих подруг.
Їй також ініціативності не позичати. Дізнавшись, що Валентина займається маскувальними сітками, її нова французька подруга заприятелювала із місцевим портом. І тепер риболовецькі траулери, що повертаються з моря, віддають їй спрацьовані рибальські сітки. Коли накопичується багато рулонів тих сіток, француженка організовує фуру, яка відвозить увесь той скарб в Україну. Таким робом Валентина Циркун отримала із Франції вже 4 фури зі специфічним гуманітарним вантажем. Хтось під виглядом гуманітарки завозить в Україну шуби з натурального хутра. А вона – використані рибальські сітки.
Тут, на підприємстві, ці сітки розплутують, зашивають в них усі дірки, і вже згодом перетворюють їх із риболовних на маскувальні. Для цього їм щомісяця потрібно 14-15 рулонів спанбонду – тканини, з якої виготовляють сам маскувальний елемент сіток. Якщо конвертувати ті рулони у гроші, то щомісяця треба 80 тисяч гривень.
Знайти щомісяця таку суму – ще той квест. Але їм поки що вдається. Самі жінки, які тут працюють і отримують за це мінімальну зарплату, усвідомлюють, що їхня робота може в буквальному сенсі врятувати життя комусь із їхніх рідних. Тому зі своєї мінімалки вони щомісяця донатять певні суми на закупівлю тканини. Але цих грошей вистачає максимум на 4 дні. Далі – просять у влади та ще завели Банку, на яку приймають донати від усіх. До речі, для всіх, хто може і хоче допомогти, Валентина Циркун дає реквізити ГО Розквітай у Приват і Монобанку.
Номер картки ПриватБанку: 5168 7520 1180 2868
Завдяки усім цим щоденним зусиллям та подвижництву самої керівниці та її підлеглих ГО Розквітай за місяць виготовляє в середньому один гектар маскувальної сітки.
Ловці дронів
Крім тих рибальських сіток, з яких вони плетуть маскувальні, їм також передають із Франції надміцні канатні сітки. Вони сплетені із товстезних капронових канатів. Цими сітками бійці захищають свої позиції та особливо цінні об'єкти від ворожих дронів. Жоден дрон або Ланцет не обійде такої перешкоди, вони просто не можуть її пробити.
Через їхню велетенську вагу Валентині доводиться наймати маніпулятор, щоб вивантажити їх із фури і завантажити у транспорт, який довезе їх до місця призначення. Зате їхніми зусиллями велика ділянка фронту захищена не лише маскуванням, але й міцними тенетами, в яких ворожі дрони заплутуються, немов у цілях своєї так званої СВО.
Енергетичні батончики
Цей виріб вони також виготовляють і відправляють бійцям на фронт. Адже у тих, хто воює на нулі, не завжди є час на приготування страв. Тоді й стають у нагоді такі батончики. Дівчата виготовляють їх виключно із натуральних продуктів – вівсяних пластівців, меду, какао та горіхів. Мед розігрівають та змішують із рештою компонентів. Згодом ця суміш охолоджується, втрамбовується і нарізається на окремі батончики, які загортаються у харчову плівку.
Такий наїдок довго не псується, не потребує холодильника і швидко втамовує голод, даючи взамін багато енергії. Довідавшись про таке виробництво, місцеві жителі постачають їм горіхи і мед безкоштовно із власних господарств. А вівсяні пластівці та какао їм дають місцеві ФОПи – усе також безплатно. Наприклад, недавно 6 мішків вівсяних пластівців їм надала торгова марка Добродія.
Адаптивний одяг для поранених
Ще одна іпостась діяльності ГО Розквітай – пошиття адаптивного одягу. Вони шиють труси для поранених. Ще така спеціальна білизна на липучках, яку можна знімати й одягати на лежачу людину – на кшталт памперсів для малюків. Попит на таку специфічну білизну зараз дуже великий. Хтось виходить на них сам, на когось вони виходять. Наприклад, комунікують з евакуаційними вагонами, які розвозять поранених хлопців по шпиталях. Таку білизну в них розбирають ще на стадії транспортування поранених.
Першу партію ситцю , 14 рулонів, для пошиття такої білизни вони також отримали від своєї француженки. Отож наразі у них є витратний матеріал. А згодом дасть Бог день, дасть і грошей у Банку.
До речі, перші швейні машинки для цієї справи тутешні швачки привезли з дому. А вже згодом нове обладнання саме знаходило їх. Одну сучасну швейну машинку рятувальники знайшли цілісінькою під завалами будинку та, знаючи про корисне "хобі" тутешніх працівниць, при нагоді їм передали цей агрегат.
Допомога пораненим
Деколи у фурах із Франції привозять речі для надання допомоги пораненим: турнікети, фізрозчини, калоприймачі, милиці, ходунки, інвалідні візки. Тому вони налагодили зв'язок із бойовими медиками. І якщо є щось за їхніми запитами, то відразу їм і відправляють. Згодом, коли бійці йдуть на поправку, ті милиці та інвалідні візки передаються іншим пораненим. А найбільша для них радість – знати, що черговий поранений вже "виріс" із їхнього візка і зіп'явся на власні ноги.
Усі свої вантажі вони відправляють безоплатно Новою поштою.
...Недавно Валентина Циркун виграла грант на соціальне підприємництво. Отже, тепер у неї будуть гроші, щоб іще розширити швейне виробництво, і можливо почати надавати ще якісь послуги фронту. Ця, ще зовсім молода, симпатична дівчина бере на свої плечі стільки роботи, що й кремезному чоловікові було б не до снаги. Очевидно, крім фізичної міцності, у такій справі потрібна ще й міцність духу та абсолютна упевненість в тому, що ти робиш це для людей та в ім'я людей.
Цю дівчину з довгим русявим волоссям вже знають не лише ті військові, чиї позиції розташовані на Чернігівщині. Її та її невтомних працівниць знають на довгій лінії фронту, де тримають цілодобову оборону наші бійці. Їхня праця у ГО Розквітай також майже цілодобова. Але вони не ремствують, адже знають, заради кого щодня виходять на свій двобій.
Нагадаємо, українські дрони пошкодили літаки агресора на аеродромі за 1800 кілометрів від кордону.